Мастити корів та антибіотикорезистентність

Мастит є однією з найбільш поширених і економічно значущих хвороб молочних корів у світі. Він призводить до зниження продуктивності, погіршення якості молока, підвищення витрат на лікування та вибраковку тварин.

Це запалення молочної залози, яке найчастіше викликається бактеріями:

• Staphylococcus aureus
• Streptococcus agalactiae
• Escherichia coli
• Streptococcus uberis
• інші грампозитивні та грамнегативні мікроорганізми

Наслідки:

• Зниження надоїв
• Погіршення жирності та білка
• Зростання соматичних клітин (можна виявити на ранніх стадіях завдяки щомісячному дослідженню молока від корів)
• Можливість втрати чверті вимені або всієї тварини

Діагностика та лікування

Одним із основних способів виявлення маститу є аналіз молока на вміст соматичних клітин, кількість яких відображає наявність та інтенсивність запального процесу у вимені. Якщо їх кількість перевищує 280 000 клітин/мл, ризик інфікування становить понад 85%.

Основним методом лікування маститу є застосування антибіотиків. Антибіотики знищують бактерії, які викликають запалення та призначаються ветеринаром після проведення лабораторних досліджень молока.

Для встановлення конкретного збудника маститу застосовують бактеріологічний посів молока, відібраного з ураженої частини молочної залози, після чого проводять визначення його чутливості до антибіотиків, що дає можливість визначити правильну схему лікування та профілактики.

Однозначно є пряма залежність успішного лікування від загального стану організму корови та часу початку лікування. Чим швидше виявлено та прийнято міри – тим більше шансів на успіх!

Сучасний виклик для ветеринарії — зростання антибіотикорезистентності збудників маститу, що ускладнює лікування та підвищує ризики для здоров’я тварин і людей.

Причини виникнення

• Часте та невиправдане застосування антибіотиків
• Недотримання тривалості курсу лікування
• Використання препаратів без визначення чутливості збудника
• Неправильні дозування

 Наслідки

• Зниження ефективності лікування
• Передача резистентних бактерій між тваринами
• Потрапляння залишків антибіотиків у молоко та харчовий ланцюг

За даними FAO (Продовольча та сільськогосподарська організація Об’єднаних Націй) та OIE (Всесвітня організація охорони здоров’я тварин), до 50–70% штамів S. aureus у деяких країнах вже проявляють стійкість до бета-лактамних антибіотиків.

Комплексна профілактика маститів

1. Гігієна тварин: чисте вим’я, підстилка, регулярний огляд
2. Менеджмент доїння:

• • Переддоїльна обробка сосків деззасобом
  • Сухе витирання індивідуальними серветками
  • Післядоїльна обробка сосків йодовими або хлоргексидиновими розчинами

1. Технічне обслуговування обладнання: тиск вакууму, стан гум, гігієна ліній.
2. Лабораторний контроль: регулярний аналіз молока (соматичні клітини, бактеріологія)
3. Відповідальне використання антибіотиків:

• • Тільки за показаннями
  • Визначення чутливості (антибіотикограма)
  • Дотримання термінів каренції (перід виведення антибіотиків, лише після якого можна вживати молоко)

Лабораторія ДМС надає комплексні консультації для фермерів з питань профілактики і діагностики маститу.

Фахівці нашої лабораторії використовують сучасне і точне обладнання для визначення рівня соматичних клітин та бактеріологічних досліджень.

Завдяки такому підходу фермери отримують своєчасні рекомендації на єтапі раннього виявлення проблеми, покращують гігієну, оптимізовують лікування, що зменшує ризики антибіотикорезистентності.

Найближчим часом в нашій лабораторії стане доступним аналіз на чутливість збудника до антибіотиків.