Що таке лейкоз ВРХ?

Лейкоз ВРХ – це хронічне інфекційне захворювання пухлинної природи. Воно характеризується неконтрольованим розмноженням клітин кровотворних органів, що призводить до утворення злоякісних пухлин та порушень роботи різних органів і тканин. Збудником лейкозу ВРХ є онкогенний РНК – вірус з родини ретровірусів. До вірусу лейкозу ВРХ сприйнятливі велика рогата худоба незалежно від породи, віку й продуктивності, а також вівці, кози.

Перебіг лейкозу ВРХ може тривати роками, а летальний кінець настає як швидко, так і через тривалий час. Важливо розуміти стадії розвитку хвороби, щоб своєчасно вжити заходів.

Основні стадії лейкозу ВРХ:
1. Початкова (прихована, може тривати роками): Відбуваються зміни в клінічному аналізі крові.Уражаються кровотворні органи: лімфатичні вузли, селезінка, кістковий мозок. Зовнішні ознаки хвороби відсутні. Діагноз вже підтверджується імунологічними тестами. Ця стадія є ключовою для своєчасного виявлення хвороби.

2. Розгорнута стадія: Ураження поширюється на інші органи та тканини. Виражені зміни у крові: збільшення кількості лімфоцитів, лімфобластів, зниження нейтрофілів. З’являються перші клінічні ознаки: збільшення лімфатичних вузлів, утворення пухлин. Витрішкуватість (екзофтальм). Збільшення селезінки та печінки.

3. Термінальна (кінцева) стадія: Явні та важкі симптоми: значне симетричне або асиметричне збільшення лімфатичних вузлів, великі пухлини в різних органах і тканинах, сильна витрішкуватість. Загальний стан тварини різко погіршується: виснаження, жовтяничність слизових оболонок, зниження продуктивності (надої молока,ваги).Серцева слабкість. Порушення роботи травної системи.

Як передається вірус серед тварин?

Від однієї тварини до іншої, через контакт із виділеннями: через заражену слину, кров, сечу, сперму, фекації, молоко.
Від хворої корови до теляти через плаценту, молозиво.
Можливе перенесення вірусу кровососними комахами.

Лікування: Не розроблене. Боротьба з лейкозом має починатися з діагностики!

Як запобігти?

✅ Регулярна діагностика. Наша лабораторія пропонує точну діагностику за допомогою імуноферментного аналізу (ІФА) молока. Цей метод виявляє специфічні білки вірусу лейкозу у молоці.
✅ Вчасна ізоляція та вибраковування інфікованих тварин.
✅ Дотримання ветеринарно-санітарних правил.
✅ Використання стерильного обладнання при обробках тварин, дезінфекція приміщень та інструментів.
✅ Використання якісної сексованої сперми для осіменіння, від бика з благополучного стада та ферми.

Лейкоз великої рогатої худоби завдає суттєвих економічних збитків через його широке поширення, зниження продуктивності тварин, погіршення якості молока та м’яса, передчасний забій та вибракування інфікованих тварин, а також ускладнення племінної роботи. На жаль, ця хвороба й досі залишається серйозною загрозою для молочного скотарства України.

ІФА методика визначення вірусу лейкозу в молоці базуються на принципі зв’язування антигену та антитіла.

Беремо спеціальну маленьку пластикову пластинку з багатьма маленькими лунками, вона називається мікропланшет. Мікропланшети покриті спеціальним антигеном вірусу лейкозу. У кожну лунку додають розведений зразок для дослідження і залишають на певний час інкубуватися . Якщо у зразку є антитіла, вони зв’язуються з антигеном на поверхні лунок, утворюючи імунні комплекси. Після промивання всього незв’язаного матеріалу додають спеціальну речовину – кон’югат, яка зв’язується з утвореними імунними комплексами. Незв’язаний кон’югат також змивають, а в лунки додають субстрат ферменту. У присутності ферменту субстрат змінює колір: спочатку на синій, а після додавання блокувального розчину – на жовтий. Інтенсивність жовтого кольору залежить від кількості антитіл до вірусу лейкозу у зразку.Чим більше їх в молоці, тим інтенсивнішим буде колір. Результат оцінюють, порівнюючи колір зразка з контрольним зразком із відомим позитивним результатом. Тобто, якщо колір в лунці змінився – корова хвора.

Важливі факти про лейкоз:

У разі підтвердження лабораторних досліджень на лейкоз, інфікованих тварин негайно ізолюють від здорових і направляють на забій.
Вірус лейкозу витримує низькі температури, але чутливий до високих (кип’ятіння, пастеризація) і стандартних дезінфекційних засобів. Тому ретельна санітарна обробка інструментів, обладнання та приміщень дезінфектантами є важливим заходом профілактики.
Загроза зараження людини цим захворюванням мінімальна. Лейкоз ВРХ не становить прямої небезпеки для людей, але продукти від хворих тварин слід уникати. Молоко і м’ясо від таких корів містять токсини, що утворюються в процесі розвитку хвороби, які не знешкоджуються термічною обробкою.
Молоко від хворих на лейкоз корів необхідно кип’ятити не менше 5 хвилин, після чого його можна використовувати лише як корм для тварин. Споживання такої продукції людьми, особливо дітьми, категорично не рекомендується.