
Проковтнута їжа, після початкового жування в ротовій порожнині, проходить стравохід і потім потрапляє в рубець, де вона змішується і збагачується водою, проходить ферментація за допомогою багатої бактеріальної флори. Важливою є роль слини, яка є лужною за своїм складом і багатою на іони бікарбонату [HCO3-], що виникають при дисоціації летких жирних кислот (масляна кислота, пропіонова кислота і оцтова кислота), і регулює рН до оптимального рівня для забезпечення виживання мікроорганізмів. Вони здатні розкладати целюлозу, крохмаль, жир і білки . У рубці відбувається також виробництво вітамінів, кислот і метану.
Після завершення бактеріального травлення їжа проходить в сітку, другий відділ шлунку, де рідка частина рухається в книжку, а суцільна повертається, завдяки перистальтичному поштовху, в рубець, для того, щоб повернутися у рот, де здійснюється подальше жування перед тим, як остаточно досягнути книжки.

На що важливо звернути увагу:
Корова отримує поживні речовини від мікрофлори рубця, крім цього з продуктів ферментації, а також поживних речовин, які не розщеплюються рубцевою мікрофлорою.
Леткі жирні кислоти – це залишкові продукти ферментації вуглеводів (цукру, крохмалю, целюлози). Ці речовини покривають 50 – 70% потреб дійної корови в енергії. Недоотриману частку вона отримує за рахунок крохмалю, жиру і протеїнів, які не розщеплюються в рубці і перетравлюються у тонкому кишківнику.
Кормова маса повторно ферментує в сліпій кишці і товстому кишечнику. Леткі жирні кислоти, які виділяються в цьому відділі кишківника, забезпечують корові 10 – 15% енергії. Тому , для високопродуктивних тварин , особлива увага на ці 10-15% енергії, саме вони дають можливість збільшувати продуктивність.
Copyright © DMS, 2017